Архіви за місяць: липня 2014

Полонений бойовик з Росії приїхав в Україну шукати "Правий сектор"

Обговорити на форумі
Бійці одного з взводів 72-ої бригади, що перебувають на кордоні в Луганській області, взяли в полон двох бойовиків, один з яких родом з Росії.
Про це “Українській правді” повідомив командир взводу, який взяв полонених – Сергій Трещило.
“Вчора в районі 20 години неподалік від міста Червонопартизанськ були затримані двоє так званих ополченців. Один з них родом з міста Свердловськ, Луганської області – Ус Сергій Миколайович”, – розповів він.
“Другий – громадянин Росії – Дейкін Денис Аркадійович 24 лютого 1994 року народження. Він з Краснодару. Останнє місце проживання – Ростов. Після демобілізації з Російських збройних сил обрав для місця проживання Ростов, а потім, коли дізнався, що “в Україні вбивають жінок і дітей”, пішов їх захищати”, – розповів військовий.
“Їх направили зайняти терикон для спостереження за нами, коректування артилерійського вогню. Ус був зі снайперською гвинтівкою, тож він мав не лише спостерігати, а й нас знищувати. Ми затримали їх неподалік від місця нашої дислокації, десь у 2-3 км від нас”, – додав Трещило.
“Вони знаходяться у нас у статусі військовополонених, житимуть так само як і ми, лише  будуть обмежені у пересуванні. Коли перейдемо на “велику землю” віддамо їх відповідним органам”, – додав він.
“Вони підтвердили, що отримували військову техніку і зброю з Росії”, – додав командир взводу.
Трещило також розповів зі слів Дейкіна, що той пройшов табори в Ростовській області.
“Він мені розповідав, що ФСБ їх потім вивезло на полігон на тренування, а потім вони отримали військову техніку і через Провалля зайшли в Луганську область”, – сказав Трещило.
“Українській правді” вдалося телефоном поговорити з обома полоненими.
Так, росіянин Денис Дейкін повідомив, що він громадянин Росії і потрапив в Україну 3,5 тижні тому.
“Тоді під час бою  в районі Червонопартизанськ/Гуково я перетнув кордон і вступив в ополчення”, – розповів він.
На питання про те, які в нього були мотиви, він повідомив: “Просто як пропагандують ЗМІ по телебаченню, що Правий сектор і інші бандити, наркомани знищують мирне населення і знущаються”.
“З Правим сектором і з іншими я за ці три тижні так і не зустрічався, тому я не можу сказати, змінив я свою думку, чи ні”, – сказав він.
Дейкін повідомив, що в соціальних мережах шукають людей для відправки в Україну.
“Я зібрався, дізнався, де стоїть ополчення і перетнув кордон, приїхав в Україну. В тому місці, куди я прибув, зараз вже немає ополченців”, – додав він.
“За цей час я був у Свердловську, Червонопартизанську, Проваллі. Тут більшість людей до ополченців ставляться лояльно, інші проти них. За ті три тижні я так до кінця і не зрозумів, яке в кого ставлення”, – сказав він.
Відповідаючи на питання, від кого він отримував команди, росіянин відповів: “Ми отримували від свого командира, а йому команди передавали “болотовці”.
У свою чергу Сергій Ус, якого затримали зі снайперською гвинтівкою, повідомив, що в ополчення він прийшов місяць тому.
“Десь місяць-півтора тому я пішов в ополчення. У мене дальній родич, він до дівчини їздив в інше місто, там снаряд розірвало, його зачепило. А по новинах повідомили, що почали місцеве населення розстрілювати. Люди один одному переказували, що старих будуть в концтабори забирати, тому і пішов в ополчення. Батьки їхати звідси не захотіли, тому я мав їх якось захистити”, – розповів він.
“Коли я прибув в ополчення, я зрозумів, що там портфелі ділять, а ми як дурні їхній сон охороняємо. Я в наряди ходив, поки всі спали, і ми під обстріли потрапляли”, – розповів він про свою “службу”.
Ус також повідомив, що йому не платили за те, що він “був в ополченні”.
На питання про російську техніку він відповів: “Я тільки знаю, що та техніка, яка у нас була, прийшла з Росії. Щодо людей, то з Росії у нас їх небагато”.
На питання, чи добре до нього зараз ставляться , коли він в полоні, він відповів:
“Так, добре. Це і здивувало”.

Відео про Полонений бойовик з Росії приїхав в Україну шукати "Правий сектор"

Немає відео по темі.

Донбас сам винен. А розгрібати нам…

Обговорити на форумі
Я сам з маленького містечка Березнегувате Миколаївської області. Колись вважалось, що це проросійський регіон, який стабільно голосував за Януковича і Партію Регіонів.

Одного дня в моєму містечку пішла чутка, що сепаратисти будуть захоплювати Райдержадміністрацію. І всі жителі терміново побігли до будівлі адміністрації. Хто з чим. Хто з рушницею, хто з ломиком, хто зі сковорідкою. Побігли захищати від нападу сепаратистів.

Нападу так і не було. Але його не було, зокрема, через такі настрої населення.

Коли колоради поставили наметове містечко в Миколаєві, то місцеві жителі його знесли в першу ж ніч. І проблема з російськими бойовиками відпала сама собою.

Теж саме в Одесі. Краще “Одєская Катинь” ніж повноцінна інтервенція і системи “Град”.

У тому, що відбулось на Донбасі, в першу чергу, винні самі місцеві жителі. Не треба було зупиняти українську військову техніку і в ейфорії стрибать на мітингах ДНР і ЛНР. 

А розгрібати доводиться нам

Відео про Донбас сам винен. А розгрібати нам…

Американский ответ на агрессию Росии против Украины

Обговорити на форумі
В международно-политическом плане российско-украинский конфликт мог бы стать завершающим актом конца холодной войны.
Однако он всё больше напоминает прелюдию к её возвращению.
Россия, продолжая раскручивать сценарий дестабилизации украинского Донбасса, пытается справиться с неблагоприятными для неё политическими последствиями своих действий, переводя стрелки на десятилетиями мифологизированный и демонизированный российской национальной пропагандой Запад. В лучших традициях двухполюсного противостояния, главный противник вновь назначен ответственным за все военные, политические и будущие экономические провалы российской элиты Путина. Не называя имён и названий стран (удобный ход, позволяющий в нужный момент «вписать» необходимую конкретику), хотя и так понятно, о ком идёт речь.  
Министр иностранных дел РФ Лавров заявил о том, что украино-российский конфликт выгоден «тем, кто хочет… использовать её как повод изменить всё позитивное», что имело место в отношениях Украины и России. А Майдан, по версии министра, и вовсе был «геополитическим проектом», нацеленным на «освоение украинского геополитического пространства… в ущерб интересам России». Однако не были ли все годы российско-украинских отношений таким же геополитическим проектом, реализованным самой РФ в форме украинских марионеточных политических элит, деятельность которых всегда была направлена на разобщение страны и общества, а также способствования великому собиранию русских земель в единый «Русский мир» концлагерного типа? Не осваивала ли сама российская политическая элита украинское геополитическое пространство в угоду своим неоимперским интересам?
Голоса по ту сторону Атлантики отвечают в унисон, правда, приводя при этом более вескую аргументацию и оставаясь в цивилизованных рамках международной политики. Глава Объединенного комитета начальников штабов США (аналога украинского Генштаба) Мартин Демпси заявил о том, что Путин своими действиями в Украине  «разжёг пламя, которое может выйти из-под его контроля». Эти действия знаменуют изменение характера взаимоотношений Европы и России, а также Вашингтона и Москвы. Общее направление этих изменений генерал проиллюстрировал пересмотром Соединенными Штатами своей собственной модели безопасности и стратегии двадцатилетней давности. Понятно, что эти модели будут адаптированы к новому политическому, военному, экономическому раскладу в мире, но суть их останется та же: противостояние двух центров силы на мировой арене. 
Политическое закрепление этих шагов не заставило себя долго ждать: группа конгрессменов от обеих партий конгресса внесли в нижнюю палату представителей законопроект, предлагающий признать Украину военным союзником США и призывающий Барака Обаму предоставить правительству Украины помощь в области безопасности и разведки. Будучи нацеленным конкретно на Украину, этот документ, в отличие от аналогичных, но более географически обширных законодательных актов Конгресса времен холодной войны, позволяет установить чёткий и конкретный механизм прямого предоставления военной помощи нашей стране. Это существенное организационное дополнение к уже выделенным Украине $33 млн и технической помощи. Однако для того, чтобы поднять с колен разрушенный сектор безопасности, Украине понадобится не только это.
Задача общества и отечественного политикума сейчас – сформулировать адекватные цели и уверенно идти к ним, несмотря ни на что. И предпосылки для формулирования таких целей уже есть.
Один из авторов упомянутого законопроекта, республиканец Джим Герлак заявил, что документ «призывает признать Украину основным союзником вне НАТО, чтобы на временной основе предоставить необходимые ресурсы и безопасность, которую НАТО обеспечивает странам-членам». Этот симметричный американский ответ РФ на агрессию против Украины вполне может стать прообразом нового инструмента международной безопасности, дополняющего НАТО и компенсирующего несовершенства ООН в мире новой «холодной войны». Украина может воспользоваться этим инструментом для получения гарантий безопасности а-ля НАТО без формального вступления в Альянс, начиная от военно-технической помощи (которая, к слову, уже предоставляется), заканчивая потенциальной возможностью размещения иностранных военных баз (опыт дислокации Черноморского флота РФ на территории формально внеблоковой Украины – отличный прецедент). Это  с одной стороны оставит Россию без главного раздражителя и формального повода для политического, военного и экономического давления, с другой – позволит нашей стране получить реальный шанс укрепить собственную национальную безопасность. Главное здесь – учесть уроки Будапештского меморандума, максимально конкретно прописав условия, направления и формы получения обещанных «ресурсов и безопасности».
В нынешней ситуации Украине как никогда важно ловить каждый благоприятный внешнеполитический момент и пользоваться им до того, пока не станет слишком поздно. 

Відео про Американский ответ на агрессию Росии против Украины

Третя світова. Російський вимір

Обговорити на форумі

Кремлівський план утворення на теренах України сірої зони – спроба відродити імперію. Саме з такою метою і має бути створена “Новоросія” – база для завершення будівництва самодостатнього і конкурентного ВПК, без якого неможливе здійснення великодержавних мрій Путіна.

Нинішня кремлівська еліта любить і ненавидить лише через матеріальні речі. Окупація Криму і розв’язання Росією війни на Сході України має чітке цінове підґрунтя. Скільки б вони не говорили про “рускій мір”, духовність і третій шлях, все зводиться до звичайної доданої вартості. У цьому випадку мова йде про примноження Росією земель коштом української території та зведення чіткої мілітарної потуги, яка користатиметься вже збудованими і апробованими попередньою співпрацею підприємствами. Кремль планує силове захоплення підприємств українського ВПК. Під будь-яке захоплення, тобто загарбання, можна підігнати ідеологічний базис і надбудову, але від цього суть питання не змінюється, лише поняття “загарбник” набуває конкретнішого змісту.
Попервах Росія намагалася дестабілізувати ситуацію на південному сході України. Точки дестабілізації дивним чином співпадали із розташуванням об’єктів ВПК. Там за дуже схожими сценаріями створювалися передумови для легітимізації анексії цих регіонів. Особливе занепокоєння викликає те, що зосередженням важливих для Кремля об’єктів є, передовсім, Київ.
Поки що бойові дії, локалізовані неймовірними зусиллями української громади, точаться лише на Донбасі, але час від часу відбуваються диверсійно-терористичні атаки і в решті південно-східних областей. Власне, Донеччина та Луганщина не є предметом особливого зацікавлення Путіна. Війна на Сході йому потрібна з інших причин. Ослаблювати через постійне кровопролиття Україну, вбивати клин між її частинами та – головне – торувати шлях до тих регіонів, де розміщені стратегічно важливі об’єкти.
Ще у травні цього року на тлі подій в Україні російський уряд повідомляв, що планує  звернутися до українського з пропозицією конвертувати борги за газ у право власності на частку підприємств українського ВПК. Отже, потреба Росії в українському ВПК не підлягає жодним сумнівам.
У 2013 році Росія вперше за 10 років виділила на армію більший відсоток ВВП, ніж США. Арсенали наростили близькосхідні держави, а також Китай і африканські країни. Серед західних країн тенденція зворотня – оборонні витрати США і країн Європи знизилися.
Однак, незважаючи на те, що Росія витрачає все більше ресурсів на оборону, вона, як і раніше, значно відстає від США в абсолютному вираженні (мова про витрачені кошти, а не про відсоток від ВВП). У 2013-му Америка витратила $ 640 млрд. У 2014-му Москва планує витратити $ 705 млрд і замінити 70% військової техніки до 2020 року. Намагання самоствердитись за рахунок гонитви озброєнь є характерним для країн з авторитарним режимом, до яких належить Росія.
Після падіння режиму Януковича Москва почала інтенсивно демонструвати роздратування імовірним зближенням України із НАТО. Підстав, насправді, для цього не було жодних. Навпаки, Порошенком проголошуються однозначно антинатовські гасла, але Росія продовжує цим активно перейматися. Хоча існує версія, згідно з якою Росія планувала анексію української суверенної території із подальшим утворенням “Новоросії” задовго до революції, і перейшла б до реалізації свого плану незалежно від того, лишився би Янукович при владі чи ні.
Цілком імовірно, що апетити РФ сягають далі України, і що Москва готується до третьої світової війни. На це вказують обсяг і характер замовлень для військово-промислового комплексу. У цьому контексті Україна може цікавити Росію ще й як величезний мобілізаційний резерв живої сили. Але значно імовірнішим від людського є фактор промисловий.
Про підготовку до великої війни свідчить і те, що у грудні 2013-го, коли Революція гідності вже була в розпалі, до України прибув віце-прем’єр уряду РФ Дмитро Рогозін і проінспектував цілу низку об’єктів української оборонки. Зокрема, особливий інтерес у нього викликали підприємства, пов’язані з ракетно-космічною сферою, – дніпропетровське Державне підприємство (ДП) “Південний машинобудівний завод” ім. А.М. Макарова (“Південмаш”) та ДП”Конструкторське бюро Південне” ім. М.К. Янгеля.
Рогозін не обійшов увагою і українське суднобудування – миколаївський “Чорноморський суднобудівний завод” (будівництво великих кораблів) і ДП Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект” (силові установки для бойових кораблів).
Інспекції Рогозіна піддалися і запорізькі авіамоторні концерни – КБ “Івченко-Прогрес” і “Мотор Січ”, а також перлина українського авіабудування – київське ДП “Антонов”. Там Рогозін обговорив проблему кооперації у виробництві літаків Ан-148/Ан-158 і графік спільних робіт за програмою військово-транспортного літака Ан-70, підняв і питання про відновлення серійного виробництва Ан-124-100 “Руслан”.
У грудні 2013-го Рогозін прибув з пропозицією  розмістити на підприємствах ВПК України до 10 відсотків російського держоборонзамовлення. Пізніше очікувалось, що ця частка зросте до 40%. На розвиток оборонки Рогозін привіз Януковичу кредит у розмірі 15 млрд доларів. При цьому сам Рогозін відверто визнав: “Наші КБ зараз перевантажені роботою. Ми навіть не встигаємо робити те, що замовляє Міноборони”.
Однак після повалення Януковича попередній план Росії зазнав коректив. Тепер вже не йдеться про те, аби передати українським оборонним підприємствам 40% замовлень, чи, тим паче, про збереження існуючих поставок до РФ продукції української оборонки. Мова йде про перебрання у 100% власність усього українського ВПК. Найоптимальніший спосіб, на думку Кремля, як це здійснити – захопити підприємства. Створити “Новоросію”, а тоді вже вона зможе слугувати майданчиком для підготовки імовірної інвазії на Європу.
Для втамування імперських амбіцій Путіна вже недостатньо потужностей РФ. Для розбудови сучасної армії без українських військових підприємств Кремлю не обійтися. Імпортозаміщення продукції, якої буде бракувати оборонці після запровадження Європою санкцій, Росія планує робити на основі вже об’єднаного ВПК. Саме через це розгорнуті бойові дії на Донбасі, саме через це створені там пладцдарми ДНР і ЛНР. Найнеобхідніші для російського ВПК частини України будуть атакуватися саме звідти. Кремлівський план утворення на теренах України сірої зони – спроба відродити імперію. Саме з такою метою і має бути створена Новоросія” –база для завершення будівництва самодостатнього і конкурентного ВПКбез якого неможливе здійснення великодержавних мрій Путіна.
Тому лише на перший погляд Україна боронить лише територіальну цілісність і власну державність. Насправді Україна вже вкотре рятує Західну цивілізацію від Орди. І саме тому Україна має бути підтримана цивілізованим світом не лише добрим словом. Бо як колись жартував Ірвін Корі:”Добрим словом і пістолетом, ви можете досягнути значно більшого, ніж лише одним добрим словом”.
Регіон України
Об’єкти українського ВПК, які цікавлять Росію
Запоріжжя. Регіон, який безпосередньо межує із охопленим війною Донбасом. Ще на початку липня у місто Пологи (Запорізька область) увійшло до 40 одиниць бойової техніки сепаратистів. Ресурс СБУ попереджав про можливість “сепаратистських заколотів” на Запоріжжі у серпні цього року
Мотор Січ. На двигунах цього підприємства літають всі можливі модифікації гелікоптерів: Мі-8, Мі-171, Мі-24, Мі-35, Мі-26, Мі-28, Ка-27, Ка-29, Ка-32, Ка-50, Ка-52 . Частина цих двигунів виробляється (або збирається з комплектуючих) в Росії, але лише незначна частина. Російська армія розраховує у дуже стислі терміни отримати понад 1000 нових ударних вертольотів (без транспортних), а це вже не менше 3000 двигунів – по два основних на кожен вертоліт і щонайменше один запасний. Російський виробник з настільки масштабним випуском нового двигуна впоратися не в стані. Також у складі ВПС Росії не менше 90 навчально-тренувальних літаків L-39 Albatros, двигуни до яких теж робить “Мотор Січ”. Крім того, саме “Мотор Січ” є основним виробником  різного роду авіаційних допоміжних двигунів – для подачі повітря, електроживлення бортової мережі літаків, обігріву салонів вертольотів і літаків, запуску їх основних двигунів. Навіть авіазагін Президента Росії – спеціальний льотний загін “Росія” Управління справами президента (УДП) – виявився залежним від українського авіапрому. У 2012-2013 рр.. воронезький авіазавод побудував за контрактом з УДП два літаки Ан-148-100Е із українських комплектуючих. Для цих літаків також додатково замовили ще два двигуни Д-436-148 на запорізькому заводі “Мотор Січ”.
ДП “Івченко-Прогрес”. Свого часу Росія виношувала план щодо об’єднання в одне СП промислових об’єктів Об’єднаної двигунобудівної корпорації РФ та ДП “Івченко-Прогрес” й концерну “Антонова”. Не так давно запорізьке ДП “Івченко-Прогрес” отримало з Росії технічне завдання на створення авіадвигуна, потужнішого ніж АІ-222-25, яким оснащується навчально-бойовий літак Як-130. Оскільки, як повідомляло інформаційне агентство “Інтерфакс-АВН”, запланований до створення в Росії легкий ударний літак на базі навчально-бойового літака Як-130 вимагає авіадвигуна підвищеної тяги. Власне ж Як-130 оснащений двигуном АІ-222-25, розробленим спеціально під цю машину тим же “Івченко-Прогрес”, а випускає його запорізький “Мотор Січ”
Дніпропетровськ.
Нечисленні спроби в березні розгойдати ситуацію наразилися на відсіч. Хвиля сепаратизму, що загрожувала захлиснути смугу від Харкова до Одеси, розбилася на кордоні Дніпропетровської області. Але все таки не варто забувати про те, що й цей регіон межує з Донбасом.
ДКБ “Південне” і ВО “Південмаш”. “Південмаш” потрібен Росії з огляду на кооперацію в області обслуговування міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) старого покоління (радянського виробництва), які донині є складовими основи ракетно-ядерної потужності Росії. Зокрема, за знаменитою “Сатаною” фахівці “Південного” і “Південмашу” й досі здійснюють гарантійний авторський нагляд. Запчастини для МБР старого покоління також постачає “Південмаш”.
Не секрет, що російська програма ядерного переозброєння дуже серйозно провисає: ракети в шахтах старіють, й неможливо нескінченно продовжувати термін експлуатації “Сатани”, а твердопаливні РС-24 “Ярс” і особливо “Тополь-М” не є “Сатані” заміною – вони кардинально поступаються своєму попереднику за потужністю і максимальною дальністю доставки вантажу. З ракетами для підводних човнів справи ще гірші  – та ж “Булава”, як відомо, все ніяк не полетить (двох конструкторів ракети вже визнали винними у державній зраді й посадили до в’язниці), тож нові ракетоносці фактично беззбройні. Росія не зможе обійтися у створенні нових важких МБР без українських ДКБ “Південне” і ВО “Південмаш”.
Харків. Харків відомий показовими виступами сепаратистів. Саме там вони в квітні цього року анонсували приїзд до міста Яунковича і його готовність очолити боротьбу. Сам по собі неспокійний регіон, Харків, до того ж, межує з Донеччиною та Росією. Після повернення Кернеса почастішали прояви солідарності з ЛНР і ДНР
Завод “Хартрон”. Як і київський “Арсенал”, харківський “Хартрон” орієнтований на космічну галузь. Якщо конкретніше, то “Хартрон” виробляє програмне і технічне забезпечення систем керування в галузі авіації і космосу. Засноване у 1959 році,  підприємство входило в трійку провідних фірм, що створювали системи керування для ракетно-космічної техніки (у тому числі для міжконтинентальних балістичних ракет SS-18 i SS-19).  Одне з дочірніх підприємств – “Хартрон-Аркос” активно бере участь в українських, російських і міжнародних космічних проектах.  Серед продукції “Хартрона”:  ракети “Енергія”, “Циклон”, “Циклон-4”, “СС-7”, “СС-8”, “СС-15”, “СС-18”, “СС-19”, орбітальні модулі “Квант-1”, “Квант-2”, “Кристал”, “Природа”, “Спектр”, біля 150 супутників серії “Космос”. Але це ще не все. Крім продукції, орієнтованої на космічну галузь, котра не має аналогів в Росії, “Хартрон” з його чисельними філіями та відгалуженнями створює апаратура для модернізації АСУ ТП теплових електростанцій та об’єктів транспорту нафти і газу. А також розробляє мікропроцесорні системи управління енергооб’єктами, аеродромні комплекси керування повітряним рухом, прилади автоматики для залізничного транспорту та інших галузей. Про те, наскільки “Хартрон” є бажаною здобиччю для РФ, свідчать і події в Харкові та області.
Миколаїв. В Миколаєві мали місце сепаратистські мітинги, хоча вони й не були настільки масовими та тяжкими за наслідками, як на сусідній Одещині. Очевидно, що до миколаївських підприємств Путін підбирався із Одеси, де йшли справжні бої між прихильниками єдиної України та терористами 
Три суднобудівні заводи. Згідно із затвердженою РФ програмою військового суднобудування, до кінця 2020 року ВМФ Росії повинен отримати 24 субмарини та 54 надводних корабля різних класів. Загальний обсяг асигнувань на реалізацію держпрограми озброєнь 2011-2020 років в частині Військово-морського флоту – п’ять трильйонів рублів (близько 166 млрд доларів), однак РФ не може впоратися із цим завданням. Програма військового суднобудування на межі зриву, про що у 2013-му прямо заявляв і віце-прем’єр Дмитро Рогозін. Якраз після цього зізнання влада РФ й почала проявляти інтерес до миколаївських українських суднобудівних заводів. Є ще одна причина зацікавлення в Миколаєві: найголовніша перевага українських суднобудівників перед російськими – здатність будувати великі судна дедвейтом до 180 тис. тонн. Росія цього не вміє.
“Зоря” – “Машпроект”. Це найбільший в СНД розробник і виробник суднових газотурбінних двигунів (ГТД) для військових кораблів. Двигунами від “Зоря” – “Машпроект” оснащуються і багато кораблів російського ВМФ (фрегати та есмінці). У Росії виробництво таких газових турбін налагодити так і не змогли, й саме тому планувалося, що 31 (з 54 запланованих) новий надводний корабель ВМФ Росії повинен бути оснащений українськими двигунами.
Київ. Ситуацію в Києві дуже тяжко описати кількома словами. Звісно, що колиска революції не допускає прямих проявів сепаратизму, а проте в червні була спроба проведення “хресного ходу за руській мір”. Кілька сотень учасників ходи вкинули в інформпростір заяву про “Київську народну республіку”. Поки це все видається несерйозним, але заперечувати роботу у Києві агентів ФСБ не варто.
Концерн “Антонов”. Київ цікавить Росію розвиненим літакобудуванням. Особливий інтерес у військових РФ – до виробництва Ан-70 і Ан-124: російський Іл-76 і його модифікаціі цю нішу не закривають, нічого ж подібного тому, що конструюють “антонівці”, у авіаконцернів РФ немає і не передбачається.
Завод “Артем”. Київський концерн “Артем” випускає ракети класу повітря-повітря середньої дальності Р-27 (ЕР1, Р1, ЕТ1, Т1) для літаків МіГ-29, Су-27, Су-33, Су-34 , Су-35. На цей момент “Артем” – єдиний на пострадянському просторі виробник ракет такого класу для цих машин. У київському ЦКБ “Арсенал” розроблені інфрачервоні (ІЧ) головки самонаведення (ДБН) для ракет Р-60, Р-60М, Р-73 ближнього повітряного бою. В активі “Арсеналу” авіаційні прицільні системи (для автоматичного вирішення завдань прицілювання кулеметно-гарматного озброєння і прицільного бомбометання), що встановлювалися на літаки “МІГ”. Там само виготовляється нашоломна система цілевказівки (НСЦ) “Щ-3УМ-11” – використовується пілотами на літаках типу Су-27, МіГ-29. Ще український авіапром виробляє парашутно-гальмівні системи – для Су-24, Су-27, МіГ-29, гідро-та інших приводів авіасистем – для Як-130, Ка-52, Мі-24, Мі-28, Мі-8/17, МіГ-27, МіГ-29, Су-27, Су-30, Су-34, Су-35, Ту-95, Ту-160.
Завод “Арсенал”. Після розпаду СРСР третина всієї радянської космічної промисловості залишилася на території України. І по цей день в Україні виробляють елементи систем управління для ракет-носіїв “Протон”, “Союз”, “Космос”, для “Міжнародної космічної станції”. Відомо, що всі старти ракет-носіїв для космічних кораблів, здійснені з космодромів “Байконур”, Плесецьк і Капустін Яр, забезпечуються апаратурою початкової орієнтації київського ЦКБ “Арсенал”.

Відео про Третя світова. Російський вимір

Борис Немцов снял документальный фильм «Путин – разжигатель войны!» ВИДЕО

Обговорити на форумі
Борис Немцов снял документальный фильм – “Путин – разжигатель войны!”
Эх, жив был бы Чарли Чаплин, то он снял бы о Путине шедевр – “Великий диктатор – 2”
Фильм Немцова про Путина:

Отрывок из фильма Чарли Чаплина Великий Диктатор 


Anton Gerashchenko

Відео про Борис Немцов снял документальный фильм «Путин – разжигатель войны!» ВИДЕО

"А зачем нам работать?" Біженці з Донбасу у Росії відмовилися виходити на роботу, бо їх і так непогано годують

Обговорити на форумі

Число біженців, які прибули за останній місяць в Костромську область з території України, досягло 522 чоловік. 

А всього з початку року в регіон в’їхало понад 2,7 тисячі осіб, при цьому десятки здорових працездатних переселенців відмовляються від пропозицій оплачуваної роботи з житлом, вважаючи за краще жити в обласних санаторіях утриманцями на всьому готовому, повідомив на оперативній нараді в адміністрації області помічник губернатора з питань біженців Ігор Прудников. 

Про це пише rg.ru Костромські влади готують звернення до Уряду РФ про екстрене виділення регіону коштів на допомогу біженцям і вимушеним переселенцям, що масово прибувають з території України. 

Серед тих 522, які вже приїхали – 145 дітей, три вагітні жінки та 85 пенсіонерів. При цьому у п’яти дітей немає ні батьків, ні супроводжуючих дорослих. Нині українські біженці розселені в чотирьох санаторіях і пунктах тимчасового розміщення. 

Там їм допомагають оформляти необхідні документи, надають гуманітарну допомогу і талони на безкоштовне харчування, а також допомагають з медобслуговуванням і пошуком підходящої роботи. 

Мешканці та підприємства регіону вже пожертвували біженцям близько 6 тонн гуманітарних вантажів та перерахували понад півмільйона рублів. – Треба сказати спасибі костромичам, які проявили особисту ініціативу, які зробили дуже серйозну допомогу, ділячись якщо не останнім, то передостаннім, – сказав губернатор Сергій Ситников.

Відео про "А зачем нам работать?" Біженці з Донбасу у Росії відмовилися виходити на роботу, бо їх і так непогано годують

Немає відео по темі.

США готують нові санкції щодо Росії

Обговорити на форумі
США готують новi санкцiї щодо Росiйської Федерацiї у зв’язку з ситуацiєю на сходi України.
Про це заявив держсекретар Джон Керрi на прес-конференцiї у вівторок, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
“Ми нинi готуємо санкцiї проти Росiї. Що буде – те буде. У президента Путiна є вибiр – йти далi або вплинути на дiї сепаратистiв iз метою вирiшення цього конфлiкту”, – сказав він.
За словами Керрі, над санкцiями щодо Росiї працює також Європейський Союз.
“Європа працює над санкцiями, ми плануємо вводити новi санкцiї”, – сказав держсекретар.
Водночас, за словами Керрi, нинi насамперед необхiдно зупинити потiк зброї та найманцiв через росiйський кордон на територiю України.

Відео про США готують нові санкції щодо Росії

ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ

Обговорити на форумі
Посли країн-членів ЄС у вівторок під час засідання в Брюсселі ухвалили рішення про введення санкцій третього рівня щодо Російської Федерації.
Санкції стосуватимуться енергетичного, фінансового секторів та продукції військового та подвійного призначення, про це повідомили кілька світових агенцій з посиланням на дипломатичні джерела.
Reuters уточнює, що строк дії даних обмежень складає 3 місяці, після чого вони можуть бути переглянуті. Водночас європейські дипломати запевняють Європейську правду, що можливий їх перегляд в бік збільшення за виникнення термінової потреби.
Рішення було ухвалене на “робочому” рівні – європейські країни відмовилися від ідеї проведення екстреного саміту, хоча декілька європейських керівників, включаючи канцлера Ангелу Меркель, заявили про готовність перервати відпустку для участі у зустрічі.
Деталі ухваленого рішення на сайті на сайті Європейської правди – за декілька хвилин.

Відео про ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ

Российские власти отправляют беженцев из Донбасса к чертям на кулички – в восточную Сибирь

Обговорити на форумі

Накануне из Пулково группа украинских беженцев отправилась на новое место жительства в Хабаровск, сообщает российское издание «Вести».

На самолете МЧС России отправились 88 граждан Украины, среди которых 31 ребёнок.

Транспортировку организовал оперативный штаб правительства Ленинграда.

Эти беженцы из Украины прибыли в Ленинградскую область ещё в начале июля, рассказывает издание. 20 дней люди жили в пунктах временного размещения в посёлке Рождествено и в деревне Агалатово. В Хабаровске их обещали обеспечить не только жильём, но и работой.

Напомню, что Хабаровский Край расположен в восточной части Сибири — на Дальнем Востоке России. Этот регион является одним из самых загнивающих (депрессивных, вымирающих) в России.

Відео про Российские власти отправляют беженцев из Донбасса к чертям на кулички – в восточную Сибирь

Немає відео по темі.

МИД РФ возмутило "недружественное" поведение Японии

Обговорити на форумі

МИД РФ считает, что объявление Японией дополнительных санкций в отношении России — недружественный и недальновидный шаг.
Об этом говорится в заявлении российского внешнеполитического ведомства, размещенном на его официальном сайте.
“Расцениваем объявление Японией 28 июля так называемых дополнительных санкционных мер в отношении России как недружественный и недальновидный шаг, базирующийся на глубоко ошибочном представлении о реальных причинах происходящего на Украине”, — говорится в комментарии.
МИД РФ считает неуместным связать санкции с крушением на территории Украины лайнера Malaysia Airlines.
“Особо неуместной выглядит увязка указанных мер с крушением на территории Украины малайзийского самолета, сопровождающаяся комментариями о намерении Токио “побудить Россию к действию”. Хотели бы напомнить в этой связи, что именно российская сторона первой призвала к открытому и беспристрастному международному расследованию под эгидой ИКАО обстоятельств трагедии и делает в этих целях все от нее зависящее”, — говорится в сообщении.
Объявленные Японией дополнительные санкции против России наносят ущерб двусторонним отношениям, отбрасывают их назад, и Токио должен отдавать себе в этом отчет, считают в российском внешнеполитическом ведомстве.
В МИД России также заявили, что Токио в вопросе объявления санкций действует под диктовку Вашингтона.
“Японский демарш свидетельствует о том, что неоднократные заверения Токио о намерении продолжать усилия по развитию отношений с Россией являются лишь ширмой, прикрывающей неспособность японских политиков выйти за рамки привычного следования в кильватере Вашингтона, проводить самостоятельную линию, отвечающую коренным национальным интересам своей страны”, — сказано в заявлении.
Ранее сообщалось, что министр обороны Японии Ицунори Онодэра намерен  донести до своего французского коллеги Жан-Ива Ле Дриана “крайнюю озабоченность” в связи с контрактом о продаже России французских вертолетоносцев типа “Мистраль” во время визита министра обороны Франции в Токио. 

Відео про МИД РФ возмутило "недружественное" поведение Японии

Немає відео по темі.